Сорти, підщепи, сіянці, гібридні та клональні саджанці

Сорти, підщепи, насіннєві саджанці, гібридні та клональні саджанці, запилювачі... Як новий виробник ви регулярно стикатиметеся з цими термінами. І це має дуже вагому причину. Для мене всі ці терміни спочатку здавалися надзвичайно складними та незрозумілими. Протягом свого шляху — спершу як виробника, а потім як постачальника рослин і консультанта — я зрозумів важливість кожного з них. Тому вирішив, що буде корисно пролити світло на ці поняття, щоб допомогти початківцям. При цьому, як і в усіх моїх попередніх статтях, мова не буде академічною чи науковою — я намагатимусь пояснити ці поняття та причини їхньої важливості з практичної точки зору.

Підщепа, сорт і щеплення

Так само як людей біологічно класифікують до роду Homo і виду Homo Sapiens, рослини, що дають відомий нам усім волоський горіх (рослини-продуценти волоського горіха), біологічно належать до роду Juglans і виду Juglans Regia. Водночас у роду Juglans відомо 21 вид, і 20 з них — це «двоюрідні родичі» Juglans Regia, який вирощують для виробництва волоських горіхів.

Хоча ці інші види не дають їстівних плодів, деякі з них — наприклад, Juglans hindsii, відомий як північнокаліфорнійський чорний горіх (NCB) — відзначаються не лише стійкістю до складних ґрунтових умов (надлишку води чи солі), а й сильнішим ростом. Завдяки цим цікавим властивостям шляхом штучного схрещування NCB і Juglans Regia (звичайного волоського горіха, також відомого як перський горіх) було створено гібридну рослину під назвою PARADOX.

Що таке щеплення?

Щеплення — це поєднання тканин двох різних рослин так, щоб вони й надалі росли як одна рослина. Його можна виконувати різними методами, які мають різний рівень успішності залежно від умов і сезону.

Дві поширені причини щеплення рослин волоського горіха:

1. Зміна сорту: Якщо посадити волоський горіх і трохи про нього подбати, з посадженого насіння виросте дерево волоського горіха. Навіть якщо перший горіх, який ви посадили, походить від відомого сорту (наприклад, Chandler), ви ніколи не можете бути впевнені, до якого сорту належатиме дерево, що з нього виросте. Чому? Проста генетика: насіння, яке ви посадили, могло походити від дерева Chandler (материнського). Проте пилок, яким запилили дерево Chandler, міг надійти з іншого дерева. Тому рослина, вирощена з цього насіння, не обов’язково матиме ознаки матері (Chandler). Щоб усунути цю невизначеність, рослину, вирощену з насіння, щеплять тканиною — живцем — з дерева відомого сорту.

Якщо щеплення вдалося, верхня частина рослини росте як справжній сорт (саме вона плодоносить, тобто визначатиме якість врожаю). Нижню частину називають підщепою; вона взаємодіє з ґрунтом і забезпечує дерево необхідними ресурсами.

2. Використання певної підщепи: Гібридну або клонову підщепу, що, як відомо, краще взаємодіє з ґрунтом, щеплять бажаним сортом, отримуючи рослину, яка поєднує найкращі властивості і підщепи, і сорту. Гібридні рослини Paradox використовують як підщепу в промислових садах уже десятки років.

Сорт і його надійність

У промисловому вирощуванні плодів і горіхів важливо визначити й використовувати найкращий сорт (також відомий як культивар), який відповідає вашим ґрунтовим умовам, клімату та комерційним перевагам вашого ринку. Після ухвалення рішення слід докласти всіх зусиль, щоб усі рослини у вашому саду — окрім запилювачів, які доповнюють основний сорт — належали до цього обраного сорту.

Наявність (небажаних) різних сортів ускладнює управління садом і знижує якість та продуктивність. Якщо ж невідповідності чи невдалий вибір стосуються запилювачів, ситуація може бути ще гіршою.

Запилення, запилювачі та як їх обрати

Рослини волоського горіха однодомні. Тобто вони несуть як чоловічі квітки (спорангії / сережки), так і жіночі маточкові квітки. Пилок, що утворюється в чоловічих квітках, запилює жіночі квітки, і саме так формуються горіхи. Однак у більшості рослин волоського горіха жіночі й чоловічі квітки дозрівають у різний час, що зводить до мінімуму ймовірність самозапилення в більшості сортів. Квітки, які не були запилені в період рецептивності, obpадають з дерева.

Щоб максимально підвищити запилення рослин, а отже й продуктивність комерційного саду, висаджують один або кілька сортів волоського горіха, які, як відомо, утворюють чоловічі квітки, що збігаються за часом із цвітінням жіночих квіток основного (продуктивного) сорту. Такі рослини називають запилювачами.

Підбір запилювача: приклад сорту Chandler

Чоловічі та жіночі квітки популярного сорту Chandler збігаються за часом лише частково (приблизно 35%). Натомість період чоловічого цвітіння сорту Franquette повністю збігається з періодом жіночого цвітіння Chandler, що робить його ідеальним запилювачем для Chandler.

Хоча збіг періодів цвітіння є найважливішим чинником правильного підбору продуктивного сорту та сорту-запилювача, слід враховувати й інші чинники:

• Деякі сорти, як-от Franquette, утворюють більше сережок у зрілому віці, через що в молодому віці вони є слабкими запилювачами.
• Відомо, що деякі сорти більш сприйнятливі до бактеріальних хвороб.
• Тому використання 2 або навіть 3 сортів-запилювачів, які доповнюють один одного, забезпечує найефективніше запилення.

Скільки запилювачів потрібно?

Молоді сади, розташовані поблизу дорослих садів, що виробляють велику кількість пилку, можуть скористатися цим і не потребувати багатьох рослин-запилювачів. Інші ж сади взагалі не мають зовнішнього джерела пилку. Загалом рекомендується мати у вашому саду 5-6% рослин-запилювачів. Їх слід розподілити між різними сортами. Наприклад, у саду сорту Chandler:

• 2% Franquette
• 2% Fernette
• 1% Ivanhoe (Ivarto)

Запилювачі слід рівномірно розподіляти по саду з урахуванням переважних вітрових умов під час цвітіння.

Розміщення та маркування

Знати розташування рослин-запилювачів і керувати ним — надзвичайно важлива практика. Вони можуть потребувати різних заходів у різний час, наприклад різних обприскувань або різних режимів поливу. Щоб робити це легко та надійно, добре практикувати садіння запилювачів рядами.

Чому слід маркувати запилювачі?

Час облистяння запилювачів відрізняється від основних продуктивних сортів.

Волоські горіхи переважно запилюються вітром, тобто вони не так залежать від комах-запилювачів, як-от бджоли, як деякі інші культури. Вітер відіграє важливу роль у перенесенні пилку волоського горіха на великі відстані до жіночих квіток.

У кількох сортів волоського горіха час цвітіння чоловічих і жіночих квіток збігається. Такі сорти зазвичай не потребують запилювача. Tulare — гарний тому приклад.

Гібриди та клони

Відомий нам волоський горіх, Juglans Regia, належить до роду Juglans L. Рід Juglans L. налічує ще 20 інших видів, кожен з яких має свої особливості.

Гібриди

Гібриди створюють шляхом перехресного запилення двох різних видів одного роду, щоб поєднати в «гібридному» виді найкращі риси обох. Один із перших популярних гібридів волоського горіха — Paradox — отримано шляхом перехресного запилення Juglans Regia та Juglans Hindsii (північнокаліфорнійський чорний горіх, NCB). Через свою силу росту та стійкість до несприятливих ґрунтових умов Paradox уже десятиліттями залишається в Каліфорнії улюбленим підщепним сортом. Насіння, отримане з рослин Paradox, використовують для вирощування інших рослин Paradox як підщепи. Важливо розуміти, що Paradox — це гібридний сіянець (вирощений з насіння).

Обмеження гібридів

Попри чудові властивості, Paradox, як і будь-який гібрид, має певні обмеження, зумовлені генетичною мінливістю насіння Paradox. Кожне насінина (навіть із тієї самої рослини) — це окремий генетичний організм.

«Дослідники волоського горіха Каліфорнійського університету, фахівці та фермерські консультанти вивчили генетичне походження сіянців Paradox і виявили високу мінливість між насінинами. Це означає, що кожна насінина відрізняється від наступної. Одна може бути сильнішою, інша — більш чутливою до фітофторозу, одна сприяє більшому плодоношенню, а інша — більшому росту листя та гілок.»

MJ209 — гібрид, отриманий шляхом перехресного запилення Juglans Regia та J. Major (також відомого як аризонський горіх), який через свою силу росту широко використовують для виробництва деревини. Як і Paradox, MJ209 є гібридним сіянцем, а не клональною підщепою, як-от Vlach, RX1 чи VX211.

Клони: генетична стабільність

Науковці розв'язали проблему мінливості, розмноживши одну рослину з видатними властивостями й створивши десятки мільйонів нових рослин з такими самими характеристиками — це називається клонуванням.

Порівняти гібриди та клони зручно за такою аналогією: кожен гібрид — це брат чи двоюрідний брат іншого, тоді як кожен клон — це розмноження того самого живого організму. Рослини клонують у лабораторіях тканинних культур, використовуючи спеціальне рослинне середовище за дуже точно контрольованих умов клімату та освітлення.

Вирощування гібридних і клонових підщеп

Вирощувати рослини на гібридних підщепах набагато простіше й дешевше, ніж на клонових, для яких потрібні дорога лабораторія тканинної культури, технології, які необхідно купувати або ліцензувати, та складні теплиці. Стерильне лабораторне середовище та безґрунтове розмноження клонових підщеп (на середовищах тканинної культури) також запобігають кореневим хворобам, так само як і в сіянців (зокрема гібридів).

Vlach, RX1 і VX211

Найуспішнішою клоновою підщепою волоського горіха, яка досі дуже широко використовується, є Vlach — її отримали шляхом клонування однієї рослини Paradox із Модесто (Каліфорнія), що демонструвала чудові характеристики. Під час різних випробувань у Каліфорнії за останні 15 років було розроблено дві нові, дуже перспективні клонові підщепи — RX1 і VX211; обидві демонструють кращі показники порівняно з Vlach. Наразі комерційний продаж RX1 і VX211 за межами США не дозволений.

Клонові чи сіянцеві?

У більшості випадків волоський горіх, щеплений на клонову підщепу, коштуватиме дорожче, ніж аналогічна щеплена рослина на сіянцевій підщепі.

На певних типах ґрунтів — глибоких, добре дренованих і без суттєвого фізичного чи хімічного дисбалансу — сіянець із доброю кореневою системою даватиме «майже» такі самі результати, як і клонова рослина. Різниця полягатиме в максимальній однорідності продуктивності дерев: клонові дерева, які нібито мають однакові генетичні характеристики, поводитимуться однаково, тоді як у сіянців спостерігатимуться відмінності, зумовлені генетикою.

Коли «гроші не проблема» — а так буває нечасто — слід віддавати перевагу клоновим деревам. Проте в реальному світі, коли виробник змушений ухвалювати рішення щодо розподілу обмежених фінансових ресурсів і йти на компроміси, з огляду на згадані вище характеристики ґрунту використати якісні сіянці, а зекономлені кошти спрямувати на більш вигідну статтю, може бути цілком виправданим.

Відмінності кореневих систем

Ще один чинник, який слід враховувати під час вибору підщеп, — це відмінність у характеристиках кореневих систем сіянцевих і клонових підщеп:

• Сіянці зазвичай формують великі стрижневі корені (їх також називають кілковими — корінь, що росте вертикально вниз).
• Клонові дерева (як-от Vlach) зазвичай формують щільнішу масу мичкуватих коренів, яка поширюється ґрунтом убік і залишається поблизу його поверхні.

Окрім багатьох функцій, які коренева система виконує для рослин, вона також слугує датчиком температури: запускає низку критично важливих фенологічних процесів і діє як біологічний годинник дерева. У регіонах з надзвичайно високими літніми температурами рослини волоського горіха сповільнюють свій метаболізм, щоб уникнути пошкодження тканин. Вони роблять це, оцінюючи температуру середовища через коріння. Оскільки коренева система, що йде глибше в ґрунт, краще ізольована від спеки, цей захисний механізм спрацьовує за набагато вищих температур. Натомість коренева система, розташована ближче до поверхні ґрунту, зазвичай більше схильна до впливу спеки.

Джерело: Selecting the 'Right' Walnut Rootstock, Pacific Nut Producer Magazine, 10 вересня 2020 року.